Є.І. Денісова м. Маріуполь (Германістика)

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МОЛОДІЖНОГО СЛЕНГУ

НІМЕЦЬКОЇ Й УКРАЇНСЬКОЇ МОВ

Серед  багатьох  різновидів  соціально  маркованих  стилів  мови  особливе  місце  посідає  молодіжний  сленг.  Під молодіжним  сленгом  ми розуміємо соціальний діалект, який слугує  для ідентифікації представників  вікової  групи  від 14  до 25  років,  реалізується  у  процесі  їхньої  комунікації  в  усній  або письмовій  формі,  відзначається  емоційно-оцінною конотацією, має  порівняно з  мовним  стандартом пейоративний  характер  та  є структурним  елементом  загальної  системи  національної  мови. Такий погляд  міститься в дослідженнях  провідних  лінгвістів,  зокрема  О. Ахманової [1], С. Мартос [2], Л. Ставицької [3].

Багато  чинників впливає  на  формування молодіжного  сленгу  в процесі  розвитку  національної  мови,  їхньої  взаємодії  та взаємовпливу. До  таких  чинників  належать передусім  національні  мовні  традиції,  поняття  мовної  культури,  урбаністичні  процеси,  характер іншомовного  впливу, особливості (фонетичні,  лексичні,  граматичні)  будови  мови, специфіка  мовної орієнтованості медійного середовища, державний статус мови та ін. [1, 21].

Метою  статті  є  визначення  спільних  і  відмінних  рис  німецького  й  українського  молодіжного сленгу.

Актуальність обраної  теми  визначається  тенденцією активізації досліджень молодіжного сленгу  на  сучасному  етапі.  Варто  зазначити,  що,  порівняно  з  науковими  здобутками  германістичних студій,  феномен  українського  молодіжного  сленгу  є  ще  малодослідженою  ділянкою  мовознавства, яка потребує поглибленого вивчення. 

Матеріалом  для  дослідження  послугували  праці  зокрема  О. Ахманової [1], С. Мартос [2], Л. Ставицької [3].

Результати здійсненого аналізу  дають нам можливість виокремити такі спільні  та відмінні  риси німецького та українського молодіжного сленгу.

Спільними рисами можна вважати такі, як:

1) І український,  і  німецький  молодіжний  сленг  використовується  для  ідентифікації  конкретної вікової  групи,  зокрема  молоді,  а  також  для  визначення  внутрішньогрупової  ієрархії  і  статусу  її окремих представників, апр.: raffen, peilen – verstehen; mampfen – essen;  knutschen – küssen;  хавати – їсти;  шнурки – батьки;

2) Для цього пласту характерною є внутрішньогрупова  диференціація.  При уважному спостереженні  у  його  системі  можна  виділити  окремі  стилі  спілкування  та  лексику, характерну  для школярів та студентів: Dinos – Eltern;  Schizzo, Depri, Irrenanstalt – Schule; Azubi – Student; козлярки – цигарки; зальот – академічна заборгованість; бухенвальд – студентська їдальна;

3) Схильність  до  вульгаризації.  Цей  факт  можна  пояснити недостатнім  рівнем освіченості молоді, з одного боку, і її нестійкою психікою − з іншого: Dreckstift – Idiot; schwul – schlecht;  кишка – черга;  гризла – зуби;

4) Лексичні  одиниці  молодіжного  сленгу  активно  поповнюють  словниковий  склад  розмовної мови.  Причиною  цього  вважається передусім схильність молодих  комунікантів до  мовної  економії та виразності висловлювань: tiptopp – in Ordnung;  облажатися – осоромитися.

5) Експресія й емфатичність. Характерною ознакою молодіжного спілкування є гіперболізація та суб`єктивне ставлення до предмета висловлювання:   kosmisch, gigantisch – besonders interessant; відпадний, класний, кльовий, офігенний − гарний.

6) Лексика молодіжного сленгу відображає сфери занять та інтересів його носіїв: Glatzen – Skinheads; Matten – Metal-Fans; масний, нефор – хіпі; металіст − людина, яка слухає чи виконує музику в стилі метал.

7) Наявність  сильного  іншомовного  впливу.  Це  пояснюється  бажанням  новизни,  а  також  є своєрідним протестом проти тривіальності стандартизованої мови: down low – deprimiert sein; Losser – Niete; криса – той, хто краде у своїй компанії; хаєр – довге волосся [2, 74].

Відмінними рисами при порівнянні німецької та української мов є такі:

1) На  формування  лексики  німецького  молодіжного  сленгу  мають  сильніший  вплив  діалекти, аніж  при  утворенні  українського  молодіжного  сленгу.  Це  явище  тісно  пов’язане  з  національними особливостями процесів розвитку загального розмовного стилю мовлення: Schwarte (niederdt.) – altes Buch; гоцалка (зах.-укр.) − дискотека.

2) Український  молодіжний  сленг  відзначається  більшою  соціальною маркованістю: Nullchecke – dumme Frau; null Peilung haben – nichts verstehen; бандера – людина із Західної України.

3) Мовна  політика  держав  відображається  і  на  формах  спілкування  молоді.  Так,  аналізуючи лексичний  склад  українського  молодіжного  сленгу,  можна  відзначити  сильніший  вплив  на  його формування  іноземних  мов,  передусім  російської  та  англійської: auf sure – mit Sicherheit, auf jeden Fall; прайс – ціна; хахаль – кавалер, наречений.

4) Порівняно  з  німецьким,  український  молодіжний  сленг  є  більш вульгаризованим, юні  мовці часто  не  гребують  нецензурщиною (це  явище,  історично  чуже  українській  мові,  у  наш  час  стає нормою) [3, 38].

Така порівняльна  характеристика  німецького  й  українського молодіжного сленгу  засвідчує  правильність  наведеного  нами  на  початку  статті  твердження  стосовно національної  специфіки  цих соціолектів під час визначення їхніх характерних рис, детальний опис яких вважаємо перспективним напрямом досліджень у цій сфері лінгвістики.

Література

1. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / Ахманова О. С. – М. : Эдиториал УРСС. 2004.– 576 с.

2. Мартос С. Молодіжний  ленг як складова мови міста / С. Мартос // Лінгвістичний вісник. – 2004. – Вип. 42. – С. 240−243.

3. Ставицька Л. Проблеми вивчення жаргонної лексики: соціолінгвістичний аспект / Л. Ставицька // Укр. мова. − 2001.− Вип. № 1. – С. 55−68.