А. О. Симоненко м. Харків (Мовознавство)

СПІВСТАВНІ ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ БІБЛІЙНИХ ТЕКСТІВ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ МОВАХ

Порівняльна стилістика англійської та української мов є важливим компонентом змісту навчання майбутніх перекладачів, однак її зміст на сьогодні недостатньо розроблено, а тому потребує спеціальних досліджень. Одним із компонентів згаданого змісту є так званий конфесійний стиль, що відноситься до релігійного дискурсу, який ґрунтується переважно на біблійних текстах. Оскільки ця проблема, з точки зору навчання майбутніх перекладачів, видається не розробленою, то цим і пояснюється актуальність нашого дослідження.

Як відомо, стилістика підрозділяється на фоностилістику, лексичну, фразеологічну, стилістичний синтаксис тощо. Однією з найголовніших для майбутніх перекладачів є лексична стилістика, що виділяє групи слів, здатні створювати стилістичні протиставлення, на яких формуються стилістичні засоби словесної виразності – тропи: епітет, порівняння, метафора, метонімія, синекдоха тощо. У кожному стилі кожної мови існує певна номенклатура стилістичних засобів, що є характерними його ознаками й автоматично приймаються носіями мови як автентичні. Аби забезпечити таке сприймання власних перекладів, майбутні перекладачі повинні усвідомлювати згадану номенклатуру й відповідно застосовувати її у своїх перекладах, а для цього вони мають попередньо засвоїти відповідні знання, зокрема, й стосовно конфесійного стилю.

Вирішення поставленого завдання потребує проведення спеціальних досліджень згаданого стилю у порівняльному аспекті, зокрема, стосовно україномовних (УМ ТП) та англомовних текстів перекладу (АМ ТП) Біблії. З цією метою ми провели спеціальне дослідження на матеріалі найпоширеніших перекладів Старого Заповіту українською [Біблія у перекладі Івана Огієнка] та англійською [King James Version] мовами.

Далі поданий порівняльний лексико-стилістичний аналіз перекладів книги Joshua («Ісус Навин») Книг Історичних Старого Заповіту (Old Testament Wisdom Books). Інструментом аналізу були таблиці «Лексична стилістика – 1» та «Лексична стилістика – 2» (див. Додаток А і Додаток Б), що ґрунтуються на змісті робіт провідних українських авторів у цій галузі [1; 2; 3; 4].

Зважаючи на обмеженість рамками виступу, розглянемо порівняльні характеристики лише перших десяти віршів другого розділу згаданої книги.

Ілюстрація 1 – вірш 1 другого розділу книги «Ісус Навин»

1 And Joshua the son of Nun sent out of Shittim two men to spy secretly, saying, Go view the land, even Jericho. And they went, and came into an harlot's house, named Rahab, and lodged there.

1. І послав Ісус, син Навинів, із Ситтіму двох таємних вивідувачів, говорячи: Ідіть, розгляньте цей Край та Єрихон. І вони пішли, і ввійшли до дому однієї блудниці, а ім'я їй Рахав. І переночували вони там.

У першому вірші в обох текстах бачимо марковану лексику Joshua («Ісус»). Слово «Край», так само як і в подальших віршах УМ ТП пишеться з великої літери, що також дозволяє розглядати його як марковану лексему, хоча в АМ ТП це слово написане з малої літери, а отже не відноситься до розряду маркованих. У цьому вірші в обох текстах спостерігається градація, що визначається [3, 435] як стилістична фігура, що застосовується для поступового нагнітання засобів художньої виразності з метою підвищення (висхідна градація) чи пониження (низхідна градація) їх емоційно-смислової експресії. У вірші 1 має місце висхідна градація з кульмінацією у останньому елементі: And they went, and came into harlot's house, named Rahab, and lodged there (І вони пішли, і ввійшли… і переночували…). У даному вірші наявна надлишковість засобів, що використовуються для передачі лексичного чи граматичного змісту висловлювання, тобто плеоназм у формі перифрази із застосуванням прикладки для ідентифікації семантики вихідного слова: Joshua, the son of Nun; harlot…, named Rahab (Ісус, син Навинів; блудниця, а ім'я їй Рахав). У цьому ж вірші ми бачимо вживання полісидентону, що являє собою нагромадження сполучників та інших службових частин мови для логічного й емоційного виділення кожного із складників висловлювання [4, 241]. У АМ ТП це повтор сполучника and на початку кожного простого речення для емоційного виділення складників висловлювання (And they went, and came into an harlot's house, named Rahab, and lodged there), а в УМ ТП – сполучника «і» на початку усіх простих речень, окрім прямої мови (І вони пішли, і ввійшли до дому однієї блудниці, а ім'я їй Рахав. І переночували вони там). В обох текстах застосовується евфімізми, тобто  слова чи сполучення слів або вислови, які найчастіше сприймаються з позитивною чуттєвістю; милозвучні мовні одиниці. Ними за певних ситуативних умов замінюють лексеми (слова) непристойні, неввічливі, з неприємним забарвленням [1, 355]. У нашому випадку це використання в АМ ТП слова harlot (замість whore), яке, до речі, вже вийшло з вжитку й можна його також вважати архаїзмом, В обох текстах вживається також стилістично забарвлена лексика: view (the land) та розгляньте (цей Край).

Ілюстрація 2 – вірш 2 другого розділу книги «Ісус Навин»

2 And it was told the king of Jericho, saying, Behold, there came men in hither to night of the children of Israel to search out the country.

2. І було донесено єрихонському цареві, говорячи: Ось цієї ночі прийшли сюди якісь люди з Ізраїлевих синів, щоб вивідати цей Край.

Вірш 2 також характеризується використанням стилістично забарвленої лексики. В УМ ТП – це лексеми ось, вивідати та Край (про який уже йшлося раніше), а в АМ ТП – архаїзми, тобто застарілі слова, сполучення слів, морфологічні форми слів і синтаксичні конструкції, які належать до пасивної лексики, використовуються зрідка з певною стилістичною, функціонально-виражальною метою [1, 353]: behold (замість see), hither (замість here). Згадані засоби посилюють виразність обох текстів.

Вище наведено аналіз лише двох віршів, через вимоги до обсягу роботи. Виходячи з аналізу, можна запропонувати деякі попередні висновки.

У проаналізованих двох віршах в обох текстах виявилося більше спільного, ніж відмінного, оскільки номенклатура стилістичних засобів загалом є однаковою: вживання маркованої (конфесійної) лексики, перифразів, полісиндетону, стилістично забарвленої лексики, евфемізмів, градації. Єдиною чіткою відмінністю двох текстів є вживання: архаїзмів в АМ ТП, яке зафіксовано у двох віршах, в той час як в УМ ТП вони взагалі відсутні. Спостерігається невелика перевага УМ ТП з точки зору діапазону застосованих засобів або їх частотності. В одному вірші з двох в УМ ТП та в АМ ТП  вживається полісиндетон. Евфемізми помічені в обох текстах, однак їх застосовувань більше в УМ ТП, що може бути пов’язано з вищою чутливістю українського перекладача до подібних лексем.

Перспектива дослідження вбачається у розширенні матеріалу для аналізу.

Література

1. Дудик П. С. Стилістика української мови: навч. посібник / П. С. Дудик. – К. : ВЦ "Академія", 2005. – 368 с.

2. Жук Т. В. Лексичний та синтаксичний повтор в українській народній творчості : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / Т. В. Жук. – К., 2005. – 18 с.

3. Мацько Л. І. Стилістика української мови : Підручник / Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько; За ред. Л. І. Мацько. — К. : Вища шк., 2003. — 462 с.

4. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови. Підручник / О. Д. Пономарів. — К. : Либідь, 1993. — 248 с.