ВИКОРИСТАННЯ АУДІОВІЗУАЛЬНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ З МЕТОЮ ФОРМУВАННЯ НІМЕЦЬКОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ГОВОРІННІ
У будь-які часи для кожної людини було дуже важливо мати здатність встановлювати та підтримувати необхідні контакти з іншими людьми. Але для більш ефективного спілкування необхідно володіти певними навичками, знаннями та уміннями. От і зараз у школах вчать учнів спілкуватися іноземною мовою, щоб учень був у змозі правильно та чітко висловлювати свої думки.
Але у багатьох школах ми можемо бачити, що говоріння іноземною мовою відходить на другий план. І учень, який добре знає граматику та має великий запас слів, часто не може висловити свої думки.
Говоріння — це вербальна комунікація, тобто вербальний процес спілкування за допомогою мови. Засобом вербальної комунікації є слова із закріпленими за ними в суспільному досвіді значеннями [2, 27]. Отже є наступні види усного мовлення: діалогічне і монологічне. Найбільш простим різновидом усного мовлення є діалог, тобто розмова, підтримувана співбесідниками, що спільно обговорюють і вирішують будь-які питання.
Для розмовного мовлення характерні репліки, якими обмінюються ті, що говорять, повторення фраз і окремих слів за співбесідником, питання, доповнення, пояснення, вживання натяків, всіляких допоміжних слів і вигуків. Особливості цього мовлення значною мірою залежать від міри взаєморозуміння співбесідників, їх взаємин. Це допомагає запам’ятовувати сталі вирази та правильно використовувати їх у діалогу.
Другий різновид усного мовлення – монолог, який виголошує одна людина, звертаючись до іншої особи або до багатьох осіб, що слухають його: це розповідь вчителя, розгорнута відповідь учня, доповідь і тому подібне. Зазвичай монолог готується заздалегідь, а час на його підготовку залежить від цілей та завдань. Монологічне мовлення має велику композиційну складність, вимагає завершеності думки, більш суворого дотримання граматичних правил, строгої логіки і послідовності при викладі того, що хоче сказати ця особа [2, 29-30].
Аудіовізуальні засоби навчання - технічні засоби навчання, призначені для створення іншомовного середовища та стимулювання мовленнєвої діяльності учнів. При їх використанні інформація надходить по слуховому і зоровому каналах послідовно або синхронно. За допомогою аудіовізуальних засобів підвищується мотивація до навчання, розвивається вміння усно-мовленнєвого спілкування, заповнюються недоліки іншомовного спілкування, закріплюється пройдений матеріал, пізнаються культура і традиції іншомовних країн. Аудіо-візуальний метод дозволяє проникати в світ іноземної мови, якнайповніше використовувати всі природні можливості людини завдяки тому, що:
а) слухова наочність базується на невеликому, ретельно відібраному лексичному і граматичному мінімумі мови;
б) уроки проводяться у формі діалогів в конкретних і захоплюючих ситуаціях, завдяки чому учень може, стежачи за малюнками, сам розкривати значення слів і виразів в контексті;
в) функціональна граматика розкривається також у цікавих ситуаціях, які добре її ілюструють;
г) спеціальні усні і письмові вправи, як діалогічні, так і монологічні (переказ), вимагають від учнів перенесення вже вивчених елементів мови в нові ситуації;
д) лексика, проста і зрозуміла граматика приходять постійно на допомогу учневі в найважчі моменти, даючи необхідну інформацію і стимулюючи його мислення [3, 7].
На початковому етапі вчитель може використовувати матеріали, які знайомлять учнів з темпом мовлення, його мелодійністю там, де діти ще не можуть вичленувати яку-небудь інформацію з мови, але вони відчувають швидкість мови, починають впізнавати окремі слова [1]. Можна використовувати фрагменти знайомих ним мультфільмів іноземною мовою.
Відеоматеріали надають набагато більше можливостей учням старших класів. Вони не тільки розуміють мову, формують судження, на основі яких висловлюють свою думку, беруть участь у дискусіях, але також отримують соціокультурні знання. Дітям можна показувати фрагменти телепередач, науково-пізнавальні програми, вирізки з новин і т.п [3, 10].
Використання відеоматеріалів на уроці дозволяє вчителю врахувати індивідуально-типологічні особливості кожного учня. Слабкі учні можуть і не зрозуміти, про що йдеться в сюжеті, але відеоряд викликає у них певні асоціації, і учні можуть висловитися на тему, задану у відеоролику. Сильні учні висловлюють своє ставлення до почутого і обмінюються думками з учителем і один з одним. Так відеоматеріали допомагають вчителю відтворити ситуацію реального спілкування іноземною мовою. Діти люблять порівнювати явища іншомовної і своєї власної культури, що і призводить до жвавої бесіди на уроці, де кожному є що сказати [3, 24].
Застосування аудіовізуальних засобів навчання сприяє формуванню фонематичного слуху учнів, кращому розумінню сприйманого матеріалу і більш міцному його запам'ятовуванню, включенню механізму наслідування, підвищенню емоційного ставлення учнів до сприйманого навчального матеріалу, активізації зорової, слухової і мовленнєвих систем учня в процесі сприйняття мови персонажів кінофільму. Також це розширює кругозір учнів і поступово вони вчаться висловлювати свою точку зору.
Література
1. Блинникова Е.С. Аудиовизуальные средства обучения иностранным языкам [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://конспекты-уроков.рф/in-yaz/6-klass/file/567-audiovizualnye-sredstva-obucheniya-inostrannym-yazykam.html
2. Мильруд, Р. П. Навыки и умения в обучении иноязычному говорению / Р. П. Мильруд // Иностранные языки в школе. – 1999. – № 1. – С. 26–34.
3. Комков, И. Ф. Аудио-визуальный метод обучения иностранным языкам в школе / И. Ф. Комков // Зрительно-слуховой метод обучения иностранным языкам в школе. – Мн. : Народная асвета, 1968. – С. 3–29.
Комментариев нет:
Отправить комментарий