Н. В. Коваленко м. Маріуполь (Методика викладання ІМ)

МЕТОД ШЕХТЕРА, ЯК ЗАСІБ ПОДОЛАННЯ МОВНОГО ТА ПСИХОЛОГІЧНОГО БАР’ЄРІВ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ ДІАЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ

Одним з основних завдань при вивченні іноземної мови є формування мовної компетенції. Незважаючи на те, що діалогічна мова складніша за монологічну, стверджує видатний дослідник в галузі вивчення іноземної мови А. А. Алхазішвілі, з точки зору послідовності в навчанні усного мовлення все ж перевагу слід віддати діалогічному мовленню. Адже саме через діалог відпрацьовуються і запам'ятовуються окремі мовні зразки [1, 45]. Помічено, що здібність засвоєння інформації та здатність набуття навичок у всіх різна і для кожного учня треба мати свій власний підхід, який допоможе оволодіти необхідними знаннями та створити сприятливі умови у класі.

При розвитку діалогічного мовлення у вивченні англійської мови серед учнів старших класів загальноосвітніх шкіл нерідко виникають проблеми, у тому числі і мовний бар’єр. Значну увагу привертає метод Шехтера, як ефективний та дієвий засіб вивчення іноземних мов та подолання мовного бар’єру. Метод Шехтера було розроблено у 1970, звичайно, що з 1970 року пройшло вже більше 40 років, але він є актуальним і на сьогоднішній день. Більше того, маючи можливість користуватися сучасними технологіями, можна удосконалити та модернізувати цей підхід [3, 108].

Практика показує, що багато учнів стикаються з проблемою спілкування, особливо з вчителями, що є причиною психологічного бар’єру, який переростає у мовний бар’єр. Можна навести приклад, коли учень, знаючи відповідь на запитання вчителя не може або не хоче відповідати в силу психологічних факторів, що стає перешкодою у навчанні, у тому числі у розвитку діалогічного мовлення [2, 98]. Нерідким є явище, коли учні втрачають змогу висловити свою думку та подолати мовний бар’єр. Наслідками такої поведінки є не лише психологічний дискомфорт, але також втрата можливості розвитку володіння іноземною мовою [3, 82].

Розглянемо особливості цієї методики, її сильні сторони, які допоможуть у розвитку діалогічного мовлення. В основі цього методу лежить факт, що мова людини – це природний навик, а не є просто набором знань, саме тому головною метою цього методу є розвиток мовлення та живе спілкування. Розігруючи етюди (рольові ігри) на мові, яка вивчається, у учнів не виникає психологічних бар’єрів, як підчас спілкування з вчителем. Учні не обов’язково використовують певні фрази, навпаки, етюд або гра спрямовані на підсвідомому використанні фраз та слів, які служать для досягнення певної мети, озвученої на початку уроку. Тобто в етюдах завдання ставляться не навчальні, а практичні (зробити щось, користуючись мовою). Урок за методом Шехера побудований таким чином, що основною умовою є імпровізація, тобто учні можуть проявити себе так, як забажають, розкрити свої здібності та значно швидше, ніж при традиційному методі, розвинути діалогічне мовлення. У учнів з’являється впевненість в собі та поступово зникає мовний бар’єр.

Важливим аспектом є те, що граматика за Шехтером не є первиною, особливо на першому етапі, учні можуть робити граматичні помилки, якщо вони не спотворюють зміст сказаного. Вивчення граматики починається на другому етапі навчання, коли вже є деякі мовні навички. Другий та третій етапи присвячені корекції мовлення. Тут вже є важливим висловити свою думку зрозуміло та граматично правильно.

Значну роль у проведені уроку за цим методом віддається вчителю, який повинен бути не лише грамотним педагогом, але й також психологом та актором, щоб у будь-яку мить він міг допомогти, спрямувати, підштовхнути своїх учнів, а часто навіть зіграти певну роль у етюді.

Дуже важливою є здібність вчителя скорегувати цей метод під шкільні умови, поєднуючи його з традиційними уроками, щоб досягти максимального результату. Тому у школі, беручи за основу цей метод, додаючи до нього використання новітніх технологій (аудіо, відео, презентації тощо)можна створити дієвий підхід, заснований на живому спілкуванні.

Під час проходження педагогічної практики, я змогла побачити і оцінити роль вчителя та учнів під час уроку. Спостерігаючи, у мене була можливість отримати досвід, зрозуміти, як кваліфіковані вчителі використовують під час уроку англійської мови різні методи для кращого засвоєння матеріалу, в тому числі, рольові ігри, які допомагають учням подолати напруження та мовні труднощі. Так, під час уроку в 9 класі, темою уроку було «Modern devices»,  вчитель давав учням свободу дій та висловлювання і вже через де який час можна було помітити не аби які результати. Самим учням дуже подобається подібний вид діяльності, завдяки йому, вони долають психологічні та мовні бар’єри, отримуючи навички діалогічного мовлення.

Література

1.Алхазишвили А.А. Основы овладения устной иностранной речью / А. А. Алхазишвилию. – М: Просвещение, 1988г. – 320 с.

2. Бухбиндер В.А. Очерки методики обучения устной речи на иностранных языках / Под ред. В.А. Бухбиндера. - Киев, 1990. – 144 с.

3. Рогова Т.В. Методика обучения английскому языку в старшей школе/ И.Н. Верещагина, Т.В. Рогова. – М., 1988. – 195 с.