РІЗНОМАНІТНІ ПІДХОДИ ДО КЛАСИФІКАЦІЇ НЕОЛОГІЗМІВ
На думку А. А. Згонникової, неологізми ‒ це слова, які є абсолютно новими лексичними одиницями для даного історичного періоду. Такі слова ще не встигли увійти до активного словникового запасу, тому можуть бути незнайомими певній частині населення. Слово знаходиться в стані неологізму дуже нетривалий час. Як тільки слово починає активно вживатися, воно втрачає ознаку новизни, тобто поступово входить до лексичної системи мови як загальновживане [1].
Лексичні новоутворення надзвичайно різноманітні. Тому виникає проблема їх класифікації. Деякі класифікації неологізмів є традиційними для лексики в цілому (наприклад, розподіл неологізмів за способом їх утворення, по стилістичній забарвленості і под.), інші ж спираються на ознаки, властиві тільки цим мовним одиницям [3].
А. Ніколаєнко стверджує, що існує три основних типи неологізмів: абсолютні, літературні та стилістичні неологізми.
Абсолютні неологізми (оригінальні неологізми) дуже рідко зустрічаються в мові. Вони створюються за допомогою абсолютно невідомих елементів в англійській мові, але побудовані з фонем і графем англійської мови.
Літературні неологізми створюються письменниками, поетами для додання образності художньому тексту. Неологізми цього типу «прикріплені» до контексту, мають автора. За самим цілями їх створення вони покликані зберігати незвичайність, свіжість.
Стилістичні неологізми − слова і вирази, створені, щоб додати більше кольору або виразності мові. Вони в основному відносяться до розмовної лексики. Вони рідко стають законними одиницями мови, наприклад: upfront–‘позитивний’ [2, 243].
С. І. Алаторцева виділяє п'ять ознак, за якими можна класифікувати нові слова: 1) за формою мовної одиниці; 2) за ступенем новизни; 3) за способом номінації; 4) за належністю мови ; 5) за тривалістю існування [4].
Класифікація з урахуванням способу номінації розрізняє новостворені слова, значення, поєднання слів і готові одиниці, що ввійшли в літературну мову (зовнішні і внутрішні запозичення).
Класифікація за принципом приналежності мови включає дві основні категорії: узуальні неологізми і неузуальні новоутворення. В ряду неузуальних автор розрізняєпотенційні, оказіональні і індивідуально-авторські новоутворення.
Класифікація за тривалістю існування розділяє неологізми на: а) факти короткого існування на рівні мова ‒ текст (одноразове вживання); б) слова, значення, поєднання, що увійшли в мовну систему та стали її повноправними членами; в) новації, які живуть якийсь час в мові, а потім йдуть з неї («історизм сучасності»).
По виду мовної одиниці неологізми діляться на неолексеми, неофраземи і неосемеми (слова та фразеологізми).
• Неолексемиявляють собою нові слова, які є результатом запозичення.
• Неофраземи ‒ це нові фразеологізми і стійкі сполучення слів з формуючою ідеоматичною семантикою, або аналітичні поєднання.
• Неосемеми ‒ це нові значення старих слів і фразеологізмів, наприклад, у іменника екологія з'явилося новее переносне значення 'чистота, правильність, обумовлені гармонійним співвідношенням елементів; турбота про таку чистоту': екологія духу, екологія мови[4].
За ступенем новизни неологізму, яка визначається за співвідношенням з системою мови, новоутворення діляться на абсолютні та відносні. Останні мають ще й синонімічні терміни: функціональні неологізми або актуалізовані слова.
До абсолютних неологізмів відносять ті слова та фразеологізми, яких раніше не було в мові.
До відносних неологізмів відносять такі групи слів:
1.Так звана «лексика, що повернулася». Це маловживані або застарілі слова, які в останні роки (або на певному часовому відрізку) «актуалізувалися, зберігаючи у своєму «новому житті» колишнє смислове та функціонально-стилістичне значення».
2.Актуалізована лексика ‒ слова, які колись були в мові, але виступають на сучасному етапі в іншому осмисленні. Наприклад, іменник земляни в давньоруській мові мав значення 'люди, що обробляють землю, селяни', в 60-і рр. ХХ ст. він набув значення 'мешканці планети Земля'.
3.Внутрішні запозичення ‒ нові слова та фразеологізми, поява яких обумовлена перерозподілом мовних засобів у видах і жанрах мовлення. Внутрішні запозичення включають в себе ті мовні одиниці, які проникають в літературну мову з розмовної мови, просторіччя, діалектів, жаргонів, з професійної лексики, різних областей знання (терміносистем) і т.п. [4, 117].
Отже можемо зробити висновок, що оскількі неологізмів у мові досить багато, виникає необхідність їх класифікації. Існують різноманітні підходи до класифікації неологізмів за різними критеріями. Наприклад, за формою мовної одиниці; за ступенем новизни; за способом номінації; за належністю мови; за тривалістю існування та ін.
Література
1. Згонникова А. А. К вопросу о способах образования неологизмов в английском языке / А. А. Згонникова. – С. 1-5.
2. Ніколаєнко А. Г. Лексикологія англійської мови – теорія і практика / А. Г. Ніколаєнко. – Вінниця : Нова книга, 2007. – 528 с.
3.Попова Т. В. Русская неология и неография / Т. В. Попова. ‒ М. : Флинта, 2005. – 96 с.
4.Сулименко Н. Е. Современный русский язык. Слово в курсе лексикологии / Н. Е. Сулименко. – М. : Наука, 2008. – 192 с.
Комментариев нет:
Отправить комментарий