пятница, 24 апреля 2015 г.

М. Г. Чайкін м. Маріуполь (Мовознавство)

ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АНАЛІЗ КІНОЛОГІЧНОЇ ЛЕКСИКИ НА МАТЕРІАЛІ НІМЕЦЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ

В наш час найбільш актуальним в лінгвістиці є когнітивно-дискурсивний підхід, саме тому сучасні знання використовують синтез наук, закономірно звертаючись до багатомірного існування людини. Слід зазначити, що когнітивна лінгвістика та її складові були досліджені такими вченими як С. А. Аскольдов-Алексєєв, М. Джонсон, Є. С. Кубрякова, Ю. С. Степанов, Д. С. Лихачов, А. Д. Шмельов та ін., але на сучасному етапі розвитку мови, а саме кінологічної лексики, тема потребує більш ґрунтовного дослідження.
Когнітивна лінгвістика – одна з нових когнітивних наук, об'єктом дослідження яких є природа і сутність знання і пізнання, результати сприйняття дійсності і пізнавальної діяльності людини, накопичених у вигляді осмисленої і наведеної в певну систему інформації.
На даному етапі розвитку перед когнітивною лінгвістикою ставляться три головні проблеми: про природу мовного знання, про його засвоєння і про те, як його використовують. Тому дослідження ведуться в основному за такими напрямками: а) види і типи знань, представлених у цих знаках (гносеологія = теорія пізнання), і механізм вилучення із знаків знань, тобто правила інтерпретації (когнітивна семантика та прагматика); б) умови виникнення та розвитку знаків і закони, що регулюють їх функціонування; в) співвідношення мовних знаків і культурних реалій, у них відображених [2].
Центральною проблемою когнітивної лінгвістики стала категоризація людського досвіду. Категоризація тісно пов'язана з усіма когнітивними здібностями людини, а також з різними компонентами когнітивної діяльності – пам'яттю, уявою, увагою та ін. [1].
До кінця XX століття лінгвісти зрозуміли, що носій мови – це носій певних концептуальних систем. Концепти суть ментальні сутності. У кожному концепті зведені воєдино принципово важливі для людини знання про світ.
Аналізуючи кінологічну терміносистему, ми виділили 3 рівня гіперфрейму:
1-й рівень – суперординатний – представлений фундаментальними науками, який наглядно показує комплексний характер кінології;
2-й рівень – базовий – демонструє перетин в кінологічній науці різних галузей знань, що доказує її виникнення і функціонування на фоні інших наук;
3-й рівень – субординатний – представлений трьома складноструктурованими блоками, що складаються з базових концептів, котрі можуть розглядатися в якості фреймів гіперфрейма терміносистеми кінологічної науки [4].
Модель гіперфрейма дозволяє нам проаналізувати кожен її рівень і дати розширене визначення науці кінології – теоретичній основі сучасного собаківництва, яка предметом свого вивчення визначила процеси, що зумовлюють походження собак, різноманітність їх порід і закономірності породоутворення, будову, фізіологію і поведінку тварин; зміст, розведення, селекцію, годування, хвороби і лікування собак, а також їх підготовку для службових, мисливських та інших цілей [3].
У процесі дослідження ми виділили 2 категорії спеціальної лексики:
1) команди / Bewegungskommando (hierher, fuss, weiter, raus da і т.д.);
2) кінологічна термінологія / Fachbegriffe (AD – Ausdauerprüfung, PH – Polizeihund і т.д.).
Навчання тварин людиною – це спрямований процес формування у тварин необхідних дій за допомогою команд, які «займають в термінологічних системах особливе місце. Командні терміни, з одного боку, відомчі, а з іншого особистісно-авторські». Команди кінологічної терміносистеми, з синтаксичної точки зору, являють собою імперативні пропозиції, напр.: Komm! Fazit! Sitz! Hör auf!. Або реалізуються у вигляді інфінітива, напр.: Sichtzeichen! Hörzeichen!. В якості командних термінів використовуються іменники, напр.: Platz! Stopp!. Вважається, що при застосуванні командних термінів понятійна сторона несуттєва, тобто про зміст слова не дбають, що підтверджують такі приклади: Аttu!.
У результаті проведення аналізу ми розділили кінологічну лексику на 4 групи, які відрізняються морфологічної структурою. Як з'ясувалося, в кінологічній лексиці, а саме в термінології, 80% слів є іменниками (Begleitungsprüfung тощо), тільки 10% – дієсловами (ausgepragen, bändigen) і 10% – словосполучення (Polizeihund, nicht genügen). У командній лексиці, навпаки, 60% лексики мають дієслівну форму (komm, geh, bring), 15% – іменники (Twist, Rolle), 10% – словосполучення (Schäm dich, nimm Futter) і 5% – неперекладний сленг (Hopp, Pfui, Hatschi, Af).
Таким чином, проаналізувавши кінологічну лексику та термінологію, ми можемо сказати, що виділені категорії спеціальної лексики займають важливу частину кінологічної терміносистеми, яка нечасто потрапляє до галузевих словників.
Література
1.       Демьянков В. З. Лингвистика / В. З. Демьянков. – М., 1994. – С. 54.
2.       Маслова В. А. Введение в когнитивную лингвистику / В. О. Маслова. – М., 2004. – С. 6-71.
3.       Фатеева И. М. Когнитивное содержание кинологической лексики // Когнитивные исследования языка: сб. науч. тр. – Тамбов : ТГУ им. Г.Р. Державина, 2010. – Вып. 4. – С. 550–554.
4.       Фатеева И. М. Семантическая деривация в кинологической лексике // Вопросы когнитивной лингвистики. – Тамбов : Изд-во ТГУ им. Г. Р. Державина, 2010. – Вып. 3. – С. 114–119.

Комментариев нет:

Отправить комментарий