П. М. Зайцева м. Маріуполь (Світова література)

МЕТАТЕКСТ У СТРУКТУРІ РОМАНУ В. СКОТТА «АЙВЕНГО»

  Проблема метатексту у структурі художнього твору  та його метатекстуальних  елементів є  актуальною  у сучасному літературознавстві. Оскільки текст стає основною структурною одиницею побудови авторської рефлексії, концепції, є сукупністю стилістичних, композиційних, мовних прийомів, що представляє ґрунтовну базу для літературознавчих досліджень.

  Метатекст – це набір пов'язаних з якимось твором текстів, які допомагають зрозуміти текст або його роль в культурі ‒ чернеток, прототипів, пародій, продовжень, критичних статей і т. д. Метатекст необхідно відрізняти від інтертекста: якщо інтертекст розглядає даний текст в усьому різноманітті його зв'язків з іншими, зазвичай чужими, творами, то для метатекста характерна «замкнутість» твору на собі, тобто саморефлексія автора [4, 424].

У ході дослідження було виявлено, що поняття метатексту є багатоаспектним і згідно з концепцією багатьох дослідників має не одне визначення. У даному аспекті під поняттям метатексту розглядалися онтологічна єдність всіх художніх проявів літератури та культури [1].

Але варто зазначити, що у нашому дослідженні ми опиралися на концепцію Ю. Лотмана та О. Бердник, які визначають метатекст, як  текст в тексті, який містить в собі інформацію як про події та героїв цього тексту, так і інформацію про сам текст. Такі окремі структури тексту Ю.М. Лотман визначає як метатекстові елементи: заголовок, епіграф, авторські відступи та роздуми [2, 407].

Отже, дана концепція стала основою для дослідження метатексту у романі В. Скота «Айвенго».

  Окрім того, метатекст у творі  було досліджено, як засіб реалізації творчої концепції самого письменника, оскільки В. Скот вважається засновником  принципу історизму та  нової концепції історичного роману.

Дослідивши метатекст у творі, було встановлено, що основними метатекстуальними елементами є заголовок, епіграф, передмова.

Заголовок, як метатекстуальна категорія виконує функцію зв’язності,  оцінно-експресивну, інформативну, а також слугує засобом вираження авторського задуму та характеристики головного героя. Тобто опираючись на заголовок читач може виявити авторську концепцію, активізувати увагу та уяву, налаштуватися на емоційне сприйняття роману. Аналізуючи  передмову  роману, варто зазначити, що В. Скот дає короткий нарис з історії Англії та Шотландії, таким чином знайомить читача з самим романом, місцем дії, головними героями, виражає своє ставлення до зображених подій, які побудовані на основі знання письменником шотландських і англійських народних балад, які він збирав довгі роки [3, 15].

У передмові та присвяті В. Скотт виклав свій погляд на те, як повинен використовувати автор історичного роману скарби рідної мови, знайти відповідну манеру оповіді для викладу подій, яке ведеться в третій особі, і виробити мову дійових осіб, створити обдумані мовні портрети.

Епіграфи до кожного розділу, які є цитатами з творів Гомера, Чосера, Шекспіра, народного фольклору є змістоутворюючим метатекстуальним елементом, що відтворює  атмосферу і своєрідність моралі епохи, її менталітету, а також розкриває ціннісні орієнтації та дає глибоку імпліцитну та експліцитну характеристику головних героїв.

В цілому, можна стверджувати, що крізь призму метатекстуальних елементів, В. Скот мав на меті реалізувати свої новаторські творчі ідеї, побудувати нове сприйняття художнього твору та літератури романтизму.

Отже, дослідивши метатекст у художньому творі, можна зробити висновки, що дана тема є перспективною для сучасних літературознавчих досліджень, з огляду на те, що роман в даному напрямі ще не досліджувався та презентує основу для подальшої розробки. В цілому, можна стверджувати, що крізь призму метатекстуальних елементів, В. Скот мав на меті реалізувати свої новаторські творчі ідеї, побудувати нове сприйняття художнього твору та літератури романтизму.

Література

1. Барт Р. Литература и метаязык [Электронный ресурс] / Р. Барт. – Режим доступа : http://www.ebdb.ru/Details.aspx?id=572320f0-eda7-4023-819c-63952c586d25&r=short&refp=9676&s=Ролан+Барт+-+Литература+и+метаязык+-+эссе/.

2. Вежбицка А. Метатекст в тексте / А. Вежбицка // Новое в зарубежной лингвистике. – М. : Прогресс, 1978. – Вып. 8 : Лингвистика текста. – С. 402–425.

3. Козакова В. С. Метатекст літератури як соціально-філософський спосіб осягнення буття : автореф. дис. … канд. філос.. наук : спец. 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії» / В. С. Козакова ; Донец. нац. ун-т. – Донецьк, 2006. – 19 с.

4.  Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / уклад. Ю. І. Ковалів. – К. : Академія, 2007. – Т. 2: М (Маадай-Кара) – Я (я-форма). – 624 с.