РОЛЬОВА ГРА ЯК КОМУНІКАТИВНИЙ ТА ІНТЕРАКТИВНИЙ МЕТОД НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У ШКОЛІ
Сучасна методика викладання англійської мови ґрунтується на комунікативному підході, що передбачає побудову уроку у вигляді моделі, наближеної до реальної ситуації. Одним із шляхів створення комунікативної ситуації є рольова гра: групова форма навчання, у процесі якої використовується набір ролей, які регламентують діяльність і поведінку учнів. Рольова гра орієнтує учнів на планування особистої мовленнєвої поведінки і прогнозування поведінки співрозмовника. Вона передбачає елемент перевтілення учня у представника певної соціальної групи, професії, тощо. При цьому треба підкреслити, що рольові ігри не замінюють традиційні методи навчання, а раціонально їх доповнюють.
Вивченню даного питання присвячені численні праці багатьох вітчизняних та іноземних науковців: Е. Безлюдова, А. Гончарова, О. Єфремова, Л. Карамушка, О. Стадник, В. Філіпс тощо.
Мета статті полягає у дослідженні значення рольової гри на уроці іноземної мови не лише як засобу оптимізації та стимуляції процесу навчання, але й як важливого аспекту психологічного комфорту і зняття розумової перенапруги учнів на різних етапах вивчення англійської мови.
Впровадження рольових ігор у процес навчання англійської мови відкриває широкі можливості для його інтенсифікації. Практично весь час рольової гри відводиться на мовленнєву практику, при цьому активні не лише той, хто говорить, але й той, хто слухає, оскільки повинен зрозуміти і запам’ятати репліку партнера, співвіднести її з ситуацією, правильно зреагувати на неї [2]. Ретельно продумана і добре проведена рольова гра полегшує введення і закріплення мовного матеріалу (лексики, граматики, фонетики) і є ефективним засобом навчання різним видам мовленнєвої діяльності (слуханню, говорінню, читанню, письму).
Рольові ігри поділяються на навчально-рольові та ділові. Їх структурними компонентами є: ролі, ситуація та рольові дії. Ролі, які виконують учні, можна поділити на три групи: 1) соціальні, які мають виховний вплив; 2) міжособистісні, які сприяють кращому спілкуванню учнів між собою; 3) психологічні, які визначають роль особистості у грі. В ситуації необхідно дати відомості про соціальні взаємостосунки партнерів, наприклад офіційні чи неофіційні, та враховувати обставини реальної дійсності. В основу ситуації, що розігрується, може бути покладена навчальна або реальна життєва проблема. Рольові (вербальні та невербальні) дії – це обумовлені ситуацією спілкування дії учасників рольової гри [3, 618].
Існує три послідовних етапи проведення рольової гри на уроці англійської мови: підготовка, проведення та обговорення. Ефективність рольової гри як засобу навчання залежить від дотримання ряду вимог, таких як: наявність уявної ситуації, плану, в якому діятимуть учні; обов’язкове усвідомлення дітьми ігрового результату правил гри. Рольова гра повинна стимулювати мотивацію навчання, викликати в школярів інтерес і бажання до доброго виконання завдань. Обговорюючи проведену гру, оцінюючи участь в ній школярів, вчителю слід проявити такт. Бажано почати обговорення результатів гри з вдалих моментів і лише потім перейти до недоліків [3, 529].
Рольові ігри мають відповідати віковим характеристикам учнів та бути такими, що існують в реальному житті. У молодшому шкільному віці гра є основним видом діяльності учнів. Учитель повинен використовувати рольову гру на уроках англійської мови, щоб зацікавити учнів, мотивувати їх та викликати справжній інтерес до вивчення мови. На цьому рівні зазвичай проводять рольові ігри казкового та побутово-соціального змісту [1, 258]. На середньому ступені навчання провідним видом мовленнєвої діяльності є усне мовлення. Рольова гра сприяє тому, що мовлення учнів стає змістовнішим, складнішим за структурою мовного та мовленнєвого матеріалу. Тому доцільними будуть рольові ігри побутового та соціального змісту [1, 260 ]. Метою рольових ігор при навчанні англійської мови учнів старших, в першу чергу, є активізація у старшокласників процесу професійного самовизначення. Тому на старшому рівні вивчення англійської мови використовують імітаційні рольові ігри пізнавального та світоглядного змісту [2].
Отже, рольова гра належить до інтерактивних методів навчання, які стосуються не тільки розвитку інтелекту дитини, а й її спонукань, переживань, знань, способів дії тощо. В основі рольової гри лежить організоване мовне спілкування учнів у відповідності з розподіленими між ними ролями та ігровим сюжетом. Ігровий метод на уроках англійської мови створює сприятливу психологічну атмосферу спілкування і сприяє підвищенню інтересу учнів до предмета, забезпечує більш стійку увагу, а відповідно і краще сприйняття мовного матеріалу. Відчуття рівності та атмосфера захопленості дають можливість учням подолати скутість, зняти мовний бар’єр, втому, знизити тривожність, напруження, негативне ставлення учнів до навчальної діяльності, тощо. Кінцевою метою рольової гри є відпрацьовування комунікативних навичок та умінь. Застосування рольових ігор дає можливість не лише накопичувати необхідний обсяг знань та вмінь, а й застосовувати їх у ситуаціях, наближених до реальних.
Література
1. Карамушка Л. М. Рольова гра / Л. М. Карамушка // Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України / [головний ред. В. Г. Кремень]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – С. 256–263
2. Стадник О. Г. Рольові ігри у процесі підготовки старшокласників до виконання соціальних ролей у суспільстві [Електронний ресурс] / О. Г. Стадник. – Режим доступу: http://journal.osnova.com.ua/article/130‑Рольові_ігри_у_процесі_підготовки_старшокласників_до_виконання
3. Philips B. D. Role-playing games in the English as a Foreign Language Classroom / B. D. Philips. – London : Crane Publishing Ltd, 1994. – 729 p.
Комментариев нет:
Отправить комментарий