ВИКОРИСТАННЯ ГРАМАТИЧНИХ ВІДПОВІДНОСТЕЙ ПРИ ВИВЧЕННІ НІМЕЦЬКОЇ ПІСЛЯ АНГЛІЙСЬКОЇ
Сьогодні предмет «іноземна мова» в силу своєї специфіки має більше можливостей, ніж інші предмети, у справі формування багатомовної особистості. Вона сприяє розширенню не лише філологічного, але і загального кругозору учнів та студентів. При вивченні іноземної мови учні та студенти оволодівають не лише новими засобами спілкування, а й пізнають культурні цінності, традиції країни, мову якої вивчають: історію, географію, науку, літературу, мистецтво.
Граматика має велике значення при формуванні мовленнєвих навичок, тому проблемам навчання граматики приділяється багато уваги у методиці вкладання іноземних мов. Сьогодні у межах шкільної освіти вивчають дві іноземні мови. Зважаючи на двомовність громадян України, вивчення двох іноземних мов створює умови для розвитку багатомовної особистості. Процес навчання другої іноземної мови суттєво відрізняється від навчання першої. Тому дослідники сьогодні багато уваги приділяють питанням оптимізації навчального процесу та використання попереднього навчального і мовного досвіду з цією метою.Серед науковців, які досліджували ці проблеми, слід назвати Н. Баришніков, Г. Нойнер, Б. Хуфайзен та ін.).
Метою даної роботи є дослідження використання спільних та відмінних рис у граматиці німецької та англійської мов для формування рецептивних граматичних навичок.
Існує велика кількість визначень "навички". Під навичкою зазвичай розуміють автоматизовану в результаті вправ дію, яка відбувається у декілька етапів. Найбільш повним визначенням, яке відображає суть – визначення дане А. Ребером, який під навичкою розуміє доведену до автоматизму шляхом багаторазових повторень дію; критерієм досягнення навички служать тимчасові свідчення виконання, а також той факт, що виконання не вимагає постійної й інтенсивної уваги [2, 314].
Метою закріплення граматичних знань є вироблення відповідних умінь, які шляхом наступної автоматизації переходять до навички. Під граматичною навичкою мається на увазі систематизована дія з вибору моделі адекватного мовного завдання в даній ситуації, правильно оформлені мовні одиниці граматичного рівня, що здійснюється в певних параметрах і служить однією з умов виконання мовленнєвої діяльності [3, 86].
Розрізняють продуктивні та рецептивні граматичні навики.
Під продуктивними граматичними навиками розуміють здатність вибрати модель, яка є адекватною у певній мовленнєвій ситуації та оформити її відповідно до вимог іноземної мови. Мовленнєвою функцією є комунікативний намір щось повідомити, висловити певну думку або переконати в чомусь. Саме такі завдання виконує та чи інша граматична форма.
Під рецептивними граматичними навичками маються на увазі автоматизовані дії з пізнання й розуміння граматичної інформації (морфологічних форм і синтаксичних конструкцій) у письмовому та усному тексті. Це здатність учня розпізнавати граматичні форми іноземної мови та співвідносити їх зі значенням.
Розрізняють рецептивно-активні граматичні навички аудіювання, що базуються на мовних автоматизованих зв'язках слухових та мовленнєвих образів граматичних явищ та його значень.
Рецептивно-активні граматичні навички читання ґрунтуються на зв'язках зорових, графічних та мовленнєвих образів цих явищ зі своїми значеннями. Цей вид граматичних навичок формується у процесі легкого читання.
Поруч із активно-рецептивними мовними граматичними навичками у учнів повинні формуватися також і пасивно-рецептивні навички. До таких навичок відносяться: навички впізнавання й розуміння граматичних явищ у тексті з урахуванням наявних у зорової пам'яті образів, створених у процесі формування та розвитку читацького досвіду. Цей вид граматичних навичок формується внаслідок читання важких в граматичному відношенні текстів чи частин тексту.
У методиці поняття «друга мова» означає, що учень уже вивчав принаймні одну іноземну мову. Кожна наступна іноземна мова розглядається як друга іноземна. Раніше вважали, що під час вивчення двох іноземних мов слід очікувати негативних наслідків, але сучасні дослідження довели хибність цієї точки зору. Попередній мовний та навчальний досвід за умов їх використання сприяє засвоєнню другої мови та прискорює цей процес. Як свідчить практика навчання німецької мови на базі англійської, успішному оволодінню другою мовою на початковому етапі сприяє генетична спорідненість німецької і англійської мов.
Порівняння граматичних систем англійської, німецької та рідної мов може активізувати та прискорити засвоєння структур німецької мови як другої. При цьому йдеться про:
1) можливості переносу подібнихморфологічних елементів, граматичних та синтаксичних структур, які були засвоєні в англійській мові. Наприклад, розрізнення префіксів та суфіксів (префікс un-: англ.:unable, нім:unglüklich), наявність означеного та неозначеного артикля (нім: der, die, das; ein, eine; англ.:the; використання модальних дієслів з інфінітивом. I must go now. – Ich muss jetzt gehen. He can speak Russian. – Er kann Russisch sprechen.; утворення Futurum I : Ich werde gehen. – I will go;
2) визначення відмінностей у граматичних структурах, на які необхідно відразу звернути увагу, для того щоб запобігти явищам інтерференції. У тому ж прикладі використання модальних дієслів можна побачити відмінність, яку необхідно підкреслити. Це відмінність у порядку слів: як у розповідному,так і в питальному реченні дієслово в інфінітиві завжди стоїть в кінці речення. Can I help you? – Kann ich dir helfen? I must write this letter in Spanish. – Ich muss diesen Brief auf Spanisch schreiben.
Труднощі викликають також часові форми дієслів, тому що утворення формально схоже (Perfekt : er hat getan–he has done; Präteritum: er wollte – he wanted та ін.), а вживання відрізняється.
Ступені порівняння прикметників утворюються у обох мовах за допомогою афіксів(англ. large «великий» – larger «більший» – largest «найбільший», нім. interessant «цікавий» – interessanter «цікавіший» – interessantest «найцікавіший»). Але, на відміну від німецької мови, у англійській складні прикметники утворюють ступені порівняння аналітичним шляхом, що не є нормою у німецькій мові. У цих мовах є декілька співвідносних за значенням прикметників та прислівників, які схоже утворюють ступені порівняння від інших основ: англ. good – better – best, нім. gut – besser – best– (am besten) [1, 145].
Граматичні системи англійської та німецької мов мають спільні особливості у багатьох відношеннях. У них однаковий набір частин мови, категорії (наприклад, як німецька так і англійська мови мають категорію числа, означений та неозначений артиклі, правильні та неправильні, допоміжні та модальні дієслова, пасивний та активний стан дієслова). Ключовою відмінністю, яка викликає труднощі у тих, хто вивчає німецьку як другу, є те, що у німецькій мові слова змінюють свою форму відповідно до своїх граматичних функцій у відношенні до підмета, прямого чи непрямого додатка, існує складні система відмінювання іменників, артиклів, прикметників, розгалужена система дієвідмінювання. Це, з одного боку, потребує чіткого розуміння парадигми відмінювання та дієвідмінювання, а, з іншого, означає, що порядок слів у німецькій мові вільніший, ніж в англійській, де граматична функція слова відповідає своїй позиції у реченні [5, 41].
Категорія числа, як в англійській так і в німецькій мові, виражається за допомогою формальних показників. Слід пам’ятати наявність виділених груп іменників, що мають особливі форми множини в англійській та німецькій мовах, та наявність зміни кореневих голосних. Особливо впливовим є факт можливого помилкового співвіднесення іменників груп множини та однини. Деякі незлічувані іменники в англійській мові є злічуваними в німецькій, наприклад: news, hair, furniture, damage, advice, English, weather[5, 46].
Навчання граматиці німецької мови як другої після англійської може спиратися на подібності граматичних структур англійської мови, які вже є знайомими і можуть допомогти в засвоєнні того чи іншого граматичного явища саме німецької мови.
Література
1.Марченко Н. В. Комунікативно-когнітивний підхід до навчання майбутніх вчителів німецької мови на базі англійської/ Наталія Марченко// "Освіта Регіону" –2013. – № 4 – С. 143-146.
2. Ребер А. Великий психологічний тлумачний словник / А. Ребер. – М. : "Вече-Аст", 2000. – 590 с.
3. Словник Л. С. Виготського / [під ред. А. А. Леонтьєва]. – М. : "Сенс", 2004. – 119 с.
4. Hufeisen B. EuroComGerm – Die sieben Siebe: Germanische Sprachen lesen lernen / B. Hufeisen, N. Marx. – Aachen: Shaker, 2007. – 370 S.
5. Swan M. A teacher guide to interference and other problems / M. Swan, B. Smith. – Cambridge: Cambridge University Press, 2002. – 365 p.
Комментариев нет:
Отправить комментарий